Demo

Cross-cultural communication and translation

На Кафедрі іноземної філології відбулась презентація колективної монографії «Cross-cultural communication and translation» (Міжкультурна комунікація і переклад). Завідуюча кафедрою, професор Юлія Рибінська зауважує, що це перша спільна наукова праця викладачів, які згодом планують продовжити опрацьовувати нові теми і представити не менш цікавий та змістовний доробок.

За сприяння в реалізації наукового проекту Кафедри іноземної філології Юлія Анатоліївна висловлює щиру подяку Михайлу Поплавському, який підтримав ідею колективу у створенні унікального видання.

Монографія «Cross-cultural communication and translation» – цікаве і ґрунтовне дослідження колективу авторів, що має теоретичне й практичне значення. Перш за все, вона дає цілісне уявлення про загальний вектор розвитку сучасного суспільства – пріоритетність задоволення потреб та можливостей розвитку людини у процесі міжкультурного спілкування.

Нині величезне значення має здатність особистості спілкуватися, розуміти і бути правильно зрозумілим, а також важливість бути активним співрозмовником у світовій спільноті.

У колективній монографії представлені дослідження, які окреслюють специфіку ведення саме міжкультурного діалогу.

Монографія привертає увагу не лише своєю фундаментальністю, комплексністю, а й теоретико-методологічним наповненням, комплексним, різнобічним розглядом проблем міжкультурного спілкування засобами перекладацьких технологій, органічним взаємозв’язком теорії і практики.

Зокрема Марина Антонівська у своєму дослідженні визначає роль перекладача у подоланні комунікативних непорозумінь на основі лінгвакультурних відмінностей.

У своєму доробку «Полікультурна освіта студентів в університетах США» Юлія Безух розглядає диверситивність походження, фізичних особливостей, раси, релігії як позитивну передумову подолання міжкультурних непорозумінь засобами полікультурного методичного забезпечення освітнього процесу.

Досить цікавий екскурс в історію виникнення перекладознавства як науки та особливості перекладу з іспанської на українську мову та навпаки презентує у своєму дослідженні Поліна Бокова.

Забезпечення успішної взаємодії і повного взаєморозуміння між різними культурами світу, отримання достовірної інформації на державному рівні та способи її інтерпретації окреслено у роботі Валентини Дібрової.

Досить цікавий метод покращення взаємодії між культурами пропонує Юлія Холмакова. У своєму дослідженні науковець розглядає найбільш актуальні теоретичні питання методу драматизації, аспекти драматичних прийомів: релевантність мови, мотивація, мовні потреби, переваги та недоліки драматичних прийомів у вивченні іноземної мови і культури.

У своєму науковому доробку Юлія Крилова-Грек виокремлює аспекти,

пов’язані з вивченням культури та національної психології, також зауважує, що відмінності в мові нації пов’язані не тільки зі структурою мови, але і з особливостями національного менталітету та мислення. Крилова-Грек аналізує семантичний аспект розуміння й перекладу тексту іншої мови, зокрема, психолінгвістичні особливості перекладу смислових одиниць. Науковець вважає, що для виконання якісного перекладу важливо розрізняти функції семантичних одиниць і визначити їх семантичне функціональне призначення в певному контексті: контекст взаємовідносин між людьми та психологічний аспект проблеми.

Вразив своєю новизною та неординарністю підхід щодо встановлення міжкультурних зв’язків засобами креативного перекладу пісенної творчості різних країн світу у науковому доробку Юлії Рибінської. «Теоретичні аспекти перекладу пісень та їх аналіз», в якому було запропоновано методологію підготовки майбутніх філологів до написання креативних перекладів та есе. Варто зазначити, що дана методика уже впроваджена у практику підготовки майбутніх філологів Київського національного університету культури і мистецтв.

У дослідженні Наталії Сарновської «Медіа-освітні технології як інструмент формування міжкультурної комунікації» сфокусовано увагу саме на використанні мультимедійних технологій у формуванні ідентичності міжкультурної комунікації, в рамках якого відбувається розвиток міжкультурної комунікації та загальної міжкультурної компетенції.

Завдяки обраному авторським колективом підходу, монографія є багатоплановою. Особливості розвитку та становлення міжкультурного спілкування, невід’ємною складовою якого є переклад, розглянуто кожним з дослідників на основі власних досліджень. Різноплановий фактологічний матеріал спонукає до подальших досліджень, зумовлює активізацію творчої думки її читачів. Творчий колектив кафедри сподівається, що монографія виявиться цікавою для колег, аспіратів і студентів.